Яку оцінку дали вчителі щодо стану реалізації НУШ - дослідження

Оновлено: 31 січ.

Міністерство освіти і науки України спільно з ДНУ “Інститут освітньої аналітики” оприлюднили результати дослідження щодо стану реалізації НУШ в пілотних закладах освіти.

МОН України спільно з ДНУ “Інститут освітньої аналітики” оприлюднили результати дослідження щодо стану реалізації НУШ в пілотних закладах освіти.

Як повідомляє проект "Нова Українська Школа" створений ГО "Смарт Освіта" процес дослідження був розділений на сім етапів та проходив у період з 2017 по 2021 роки. Крайній етап було реалізовано в травні цього року. Однією з переліку методик дослідження та збору даних які використовувалися було опитування вчителів пілотних класів.


Компетентності

Насамперед вчителі оцінили набуття учнями ключових компетентностей які закріплені в Державному стандарті початкової освіти. Відсоток уваги по кожній із компетентностей які отримали увагу у респондентів:

  • Вільне володіння державною мовою - 83%

  • Культурна компетентність - 80,3%

  • Навчання у продовж життя - 79,8%

  • Математична компетентність - 78,7%

  • Громадянські та соціальні компетентності - 76,6%

  • Екологічна компетентність - 75,5%

  • Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій - 75%

  • Інноваційність - 75%

  • Інформаційно-комунікаційна компетентність - 68,6%

  • Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами - 68,1%

  • Підприємливість та фінансова грамотність - 57,4%

Як можна побачити, найбільше уваги у респондентів отримали такі компетентності: Вільне володіння державною мовою - 83%, Культурна компетентність - 80,3%, Навчання у продовж життя - 79,8%, Математична компетентність - 78,7%. Легко можна зрозуміти, що три з чотирьох лідерів за відсотком уваги від респондентів, пов'язані з викладанням конкретних предметів (українська мова, мистецтво та математика). Виходячи з отриманих даних, дослідники дійшли висновку, що існує гостра недостатність уваги до цілісної інтеграції компетентностей у загальний освітній процес. Замість того збережена тенденція до предметного вкладання.


Певні компетентності, зазначені у Держстандарті, залишилися поза увагою освітян або їм не було приділено достатньої уваги. Антилідерами за відсотком уваги стали: Підприємливість та фінансова грамотність - 57,4%, Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами - 68,1%, Інформаційно-комунікативна компетентність - 68,6%. На думку дослідників ситуація мала б скластися навпаки і в умовах дистанційного та змішаного навчання, формування цих компетентностей мало б бути у пріоритеті навчання.


Педагогічні практики

Розглянемо яку відсоткову перевагу, в плані позитивного впливу, віддали педагоги кожній із педагогічних практик та прийомів за результатами анкетування:

  • Дослідницькі методи навчання - 96,8%

  • Пошукові завдання, які сприяють розвитку творчого мислення - 93%

  • Розв'язання проблем, пов'язаних із повсякденним життям - 91,4%

  • Спільне формування правил і дотримання їх - 90,9%

  • Використання навчальних ігор в освітньому процесі - 88,8%

  • Використання інтегрованого підходу в навчанні - 88,8%

  • Ранкові зустрічі з учнями - 88,2%

  • Оцінювання учнями правильності власних розв'язків - 85%

  • Надання учням можливості зворотного зв'язку один з одним - 84%

  • Проєктний підхід у навчанні - 83,4%

  • Самостійний вибір учнями книжок для читання - 73,8%

  • Спільне з учнями вироблення критеріїв для оцінювання - 69%

  • Самостійний вибір учнями завдань для виконання - 56,1%

  • Можливість вільно пересуватися по класній кімнаті - 53,5%

  • Запровадження рівневого оцінювання в початковій школі - 52,4%

  • Скасування бального оцінювання в початковій школі - 47,6%

Більшість опитаних вчителі пілотних класів вважають, що максимальний позитивний вплив на освітній процес, згідно представлених даних, мають такі педагогічні практики, як: Дослідницькі методи навчання - 96,8%, Використання інтегрованого підходу в навчанні - 88,8%, Проектний підхід у навчанні - 83,4%, Пошукові завдання, які сприяють розвитку творчого мислення - 93%, Використання навчальних ігор в освітньому процесі - 88,8%, Розв'язання проблем, пов'язаних із повсякденним життям - 91,4%.


В той же час такі педагогічні практики, як: Самостійний вибір учнями книжок для читання - 73,8%, Самостійний вибір учнями завдань для виконання - 56,1%, Можливість вільно пересуватися по класній кімнаті - 53,5%. Педагоги вважають не надто вдалим рішенням, оскільки на їхню думку це значним чином знижує рівень дисципліни в класі і як наслідок може викликати суттєве зменшення вчительського контролю та вже налаштованого робочого середовища класу.


Оцінювання

Менша частина вчителів які брали участь в опитуванні, дали позитивну оцінку скасуванню бального оцінювання в початковій школі, всього лише 47,6% опитаних позитивно оцінили цю зміну. Всі інші, а це 28,9% не бачать очевидних переваг в цьому, ще 21,9% опитаних вчителів вважають, що це має негативний вплив та 1,6% використовують це дуже рідко, тому не дали своєї оцінки. Також вчителі які не ввійшли в 47,6% мають думку, що традиційне бальне оцінювання є більш зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Також воно мотивує учнів до навчання та привертає увагу батьків до навчання їхніх дітей.


Паралельно з цим 52,4% респондентів, тобто вчителів які брали участь в опитуванні вважають, що запровадження рівневого оцінювання має позитивний вплив, при цьому вони вказали не недоліки нинішньої системи оцінювання. Зокрема недосконалість системи загалом, незрозумілість деяких формувань та завелика кількість індексів у свідоцтві досягнень. Частина вчителів які були опитані наголошують, що з 3-го класу, варто використовувати бальне оцінювання, щоб зберегти та збільшити мотивацію учнів до навчання.


Більше 80% опитаних освітян вважають позитивним та корисним формувальне оцінювання, так як ця педагогічна практика сприяє учням виявляти їхні сильні сторони, акцентувати увагу на тих речах, над якими, ще потрібно попрацювати, формує комунікативні навички учня, вміння наводити аргументи, висловлювати власну думку, проводити дискусії, навчає почуттю відповідальності та академічної доброчесності.


Також вчителі підкреслюють, що важливими моментами в формувальному оцінюванні є самооцінювання (85% опитаних), оцінювання учнями одне одного (84% опитаних), спільна з учнями розробка критеріїв оцінювання (69%).


У дослідженні взяли участь 142 директори закладів загальної середньої освіти – учасників всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти», 187 учителів пілотних класів, а також 2038 батьків учнів.


В Івано-Франківській області це - 3 директора ЗЗСО, 7 учителів пілотних класів та 58 батьків учнів пілотних класів.


 

Повні матеріали дослідження, дивіться за посиланням.

Фото: Canva

1 507 переглядів0 коментарів