Які бар’єри існують в шкільній освіті? Аргументи на користь інклюзивної освіти.

Ми всі різні, але рівні у наших правах! Принцип інклюзивної освіти — у цьому і полягає.

Які бар’єри існують в освіті? Аргументи на користь інклюзивної освіти.

Діти навчаються один в одного, сперечаються, мріють, впливають один на одного, вибудовують свою модель життя у якій і далі продовжують жити, після закінчення школи.


А які бар'єри існують в освіті? Який головний аргумент на користь інклюзивної освіти? Про це розповідає Олександр Войтенко, освітянин, тренер з прав людини.

У 2001 році, а в мене була нагода навчатися у Сполучених Штатах Америки, я був вражений у Вашингтоні, великою кількістю людей з інвалідністю. Особливо помітні були люди на візках чи то незрячі і здавалося вони скрізь, у музеях, супермаркетах, торгівельних центрах. Коли нас запросили на прес-конференцію, нас попередили, що можна задавати будь-які запитання, не соромитися, навіть нехай вони виглядають як дурні запитання. Я тоді наважився і запитав організатора: "Чому так багато людей з інвалідністю у Вашингтоні?" На що він, спочатку не зрозумівши питання, відповів дуже цікаво для мене. Він сказав: "Ви знаєте, скоріш за все в нашій країні, людей з інвалідністю стільки, скільки й в Україні. Скоріш за все, ваші люди з інвалідністю не можуть вийти з дому." І, для мене це було ще одним поштовхом для роздумів про інклюзивну освіту бо перед цим ми відвідували школу, де зустрічалися з багатьма дітьми і найбільше мене вразив хлопчина, який майже не рухався і не розмовляв. Йому допомагала пересуватися по школі мама. Коли ми запитали її чи вважає вона корисним навчання свого сина у такому стані в школі. Вона подивившись на нас, запитала: "А як ви вважаєте, невже йому краще було б самому вдома, ніж тут разом з однолітками?" І мені здається відповідь на це запитання, стала очевидною.

Інколи помилково вважають, що інклюзія потрібна виключно дітям з інвалідністю. Але це ж не так?!

Ця історія у Вашингтоні, для мене відкрила очі на проблему, яка вирішується сьогодні в Україні. Мова іде про інклюзивну освіту. І, спостерігаючи за тим, як була організована освіта і навчання в тій школі, я зрозумів одну річ — діти звикають один до одного, звикають жити у багатоманітності не тільки через колір шкіри, походження але й у зв'язку з станом здоров'я і вони прилаштовуються один до одного. Діти виявляюся мобільними і дуже швидко знаходять спільну мову один з одним і знають коли, хто якої допомоги чи участі потребує. Як про мене, то саме інклюзивна освіта, сьогодні допоможе підліткам зрозуміти в якому світі вони живуть. Крім того, наявність дітей з інвалідністю у шкільному середовищі, допомагає не їм, а в першу чергу тим, хто не має проблем зі здоров'ям, але привчається бути корисним у суспільстві і допомагати іншим.

говорить Олександр Войтенко.


Батьки за інклюзивну освіту, учні також, але і вчителі для яких здавалося б це має бути дуже складним, теж виступають за. Послухаймо директорку Броварської загальноосвітньої школи №3, Лілію Гладишевську. Як інклюзія працює на практиці у школі?

Я, за інклюзію. В нашому навчальному закладі навчається 750 учнів, з них 25 здобувачі освіти з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах. Саме вагоме для початку інклюзивного навчання — це потреби і особливості кожної дитини. Формується робоча група, яка здійснює психолого-педагогічний супровід, кожного здобувача освіти. Туди входять: асистент вчителя, вчитель, корекційний педагог, логопед. Координує цю роботу заступник директора, який якраз і формує, і веде роботу інклюзивного навчання. На засіданнях робочої групи, складається індивідуальна програма розвитку кожної дитини, яка обов'язково погоджується з батьками. Успіх кожної дитини — це наш успіх.
 

Матеріали освітнього серіалу: «Безбар’єрна грамотність» від Дія. Цифрова освіта

Зображення: онлайн-сервіс Canva


151 перегляд0 коментарів