Як перевіряти інформацію: покрокова інструкція

Оновлено: 1 лют.

У цій статті, поговоримо про інструменти фактчекінгу, а ще розберемося на прикладі, як можна викрити фейк чи маніпуляцію.

Як перевіряти інформацію: покрокова інструкція

ГО «Інтерньюз-Україна», що займається експертизою медіа, пропонує шість кроків фактчекінгу інформаційного повідомлення. Тож на що, варто звертати увагу, під час перевірки інформації?

  1. Насамперед на те, де опублікували матеріали

  2. Коли матеріали опубліковані

  3. Хто його автор

  4. Ще потрібно перевірити, звідки інформацію отримали, ці ресурси

  5. Чи надійне джерело

  6. Чи сама інформація реальна

Із теорією, зрозуміло. Розберімося із фактчекінгом на практиці. Проаналізуємо цю статтю:

Заголовок матеріалу «На Черкащині планують закрити маленькі школи». Почнімо із дати і місця створення матеріалу. Його опублікували 10 березня 2020 року, на ресурсі «iCiTY Cherkasy». Із тексту, ми розуміємо, що ця стаття - реакція на заяву «Профспілки працівників освіти та науки України». Перевіримо активні покликання. Бачимо дату публікації заяви профспілки - це 19 лютого 2020 року. Тобто, нашу статтю, опублікували не одразу, а майже за 20 днів, після основної новини.


Оскільки ця стаття швидше аналітичний текст, аніж інформаційне повідомлення, журналістці потрібен час, щоб проаналізувати інформаційне повідомлення. Тому така різниця у часі - допустима. Однак, якщо вам видають матеріал за новину, а публікують за тиждень після того, як сталася якась подія, варто задуматися.


Повернімося до статті. Наступний пункт - місце. Із розділу «Про нас» на цьому сайті, дізнаємося, що «iCiTY Cherkasy» - це сайт ГО «iCiTY Che». Організація хоче цікаво та об'єктивно розповідати про зміни в Черкасах. Об'єктивно - це журналістський стандарт, добре, що про нього згадують. Тож «iCiTY Cherkasy», позиціонує себе, як місцевий інформаційний ресурс, який намагається слідувати журналістським стандартам. Але слово - цікаво, не завжди свідчить про якість.


Далі перевіряємо, хто створив або створила матеріал. Для цього у пошуковик вводимо: прізвище, ім'я та фах авторки. Ольга Гуржій, журналістка - натискаємо пошук. Знаходимо новину на сайті, суспільного мовника «UA:Перший», де журналістом, також вказується пані Ольга. Вона також журналістка «UA:Черкаси». «UA:Черкаси» - це регіональний канал, суспільного мовника.


Згідно з рейтингом ГО «Інституту масової інформації» суспільне, входить до найкращих ЗМІ за дотриманням журналістських стандартів. Якщо людина працює на ресурсі, який дотримується журналістських стандартів, то їй ми, імовірно, можемо довіряти. Однак, як би ви не довіряли автору або авторці статті, зміст матеріалу, все одно потрібно перевірити.


Тож, спершу з'ясуємо, на кого покликається авторка. Бачимо три позиції: Профспілки освітян та науковців, батьків школярів Черкащини і позицію влади. Отже у матеріалі є баланс думок - це добре. Владу представляє, екс-держсекретар Павло Полянський та екс-міністерка освіти Ганна Новосад, а позицію профспілки опублікували на її офіційному сайті. Тож інформація походить, із відкритих та надійних джерел.


Як ми це визначили? Надійні джерела, це наприклад, офіційні ресурси, на кшталт сайтів міністерств. Однак і новини від держустанов, бувають не завжди правдивими, тому варто їх теж, перевіряти додатково. Надійні джерела інформації:

  • офіційні ресурси (наприклад, сайти міністерств)

  • джерела, які відповідають журналістським стандартам

  • джерела, що вказані у статті і які можна перевірити

Список надійних джерел за версією ГО «Інституту масової інформації». Зверніть увагу, анонімні джерела - не надійні.


Саме час визначити, чи дійсно закривають малокомплектні школи і чому у 2020 році, профспілка освітян - била на сполох? Розгляньмо позицію влади. Представниці міністерства висловилися, що таких намірів міністерство не має, не мало. У нього не має повноважень звільняти вчителів і розформовувати малокомплектні школи.

Перейдімо знову на сайт профспілки, де вказано, що скасування державного субсидіювання, призведе до закриття у продовж трьох років, майже 3,5 тисяч шкіл, у кожній із яких працює, щонайменше 5-6 учителі, а отже до звільнення, близько 20 тисяч педагогів.

Що це за державне субсидіювання? У профспілці покликаються на один із проєктів, постанови кабміну. Гуглимо назву цього проєкту: «Про внесення змін до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», обов'язково за 2020 рік, адже це новина за 2020 рік. У тексті знаходимо уточнення, кому саме виділяють кошти з цієї субвенції. Що ж тоді знітило профспілку освітян? У проєкті постанови, немає даних, про малокомплектні школи, тобто заклади, де навчається менше ніж 50 учнів. Тому гроші на них виділяти, не планували.


Отже, новина від профспілки - не фейк. Але чи означає це, що школи закриються, а вчителів - звільнять? Тепер шукаємо інформацію про реформу освіти та малокомплектні школи. Чому неочікувано, стали скорочувати субвенції? Одне із перших покликань у видачі, посібник від швецько-українського проєкту «Міфи та правда про освітню реформу» - підходить! Пишуть, що державі не вигідно утримувати, малокомплектні школи, у них вчителькам, складно професійно розвиватися, а учнів настільки мало, що їм ні з ким спілкуватися.


Та мета освітньої реформи, не залишити вчителів без даху над головою, як кричали протестувальники у лютому 2020 року під стінами МОН України, а зробити освіту ефективною і роботу вчителів, продуктивною. Школи, де навчається мало дітей, можуть об'єднуватися з іншими, щоб ефективно витрачати кошти та якісно навчати учнів.


Отже, інформаційне повідомлення від профспілки освітян, не зовсім коректне. Профспілка використала реальні факти, але вивела із них неоднозначні висновки. Якщо держава, перестане фінансувати школу, її може взяти під крило, місцева громада і відповідно, виділити кошти із місцевого бюджету. Тобто, скорочення субвенції, не обов'язково призведе до закриття школи, а якщо так врешті станеться, то вчителям та вчителькам, найімовірніше, запропонують роботу в опорних школах, а педагогів пенсійного віку, залучать до позашкільних занять з учнями або працевлаштують в органах місцевого самоврядування.


Усі міркування, авторка статті виклала із посиланням на різні ресурси, дотримавшись балансу думок. Стаття - правдива. А ось її заголовок, варто доопрацювати, адже він не повністю відбиває, зміст матеріалу. Доречніше використати інший, скажімо: «Уряд планує припинити виділяти кошти на малокомплектні школи Черкащини». Бо як ми вже визначили, припинення освітньої субвенції, не означає, що заклади освіти стовідсотково закриють.


На останок, маленька порада! Якщо якісь дані перевірити потрібно, але часу у вас обмаль, спробуйте пошукати, таку саму інформацію на інших, двох, трьох надійних ресурсах. Це називають - перехресною перевіркою. І не забувайте, помилятися можуть і найнадійніші медіа. Та на відміну від ненадійних, надійні - визнають свої помилки.

 

Матеріали онлайн-курсу від «EdEra - студія онлайн освіти» «Години медіаграмотності»

Фото створене за допомогою: Canva

132 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі