Чому ми віримо у фейки?

Оновлено: 31 січ.

У цій статті, розглянемо та дізнаємося, чому люди вірять у фейки - з точки зору нашої психіки. Також розберемося з питання: чому брехня поширюється швидше за правду?

Чому ми віримо у фейки?

У даній статті ми дізналися, що брехня поширюється швидше за правду. Виникає запитання: чому це так?


По-перше, люди ідентифікують інформацію як правдиву, якщо чули її кілька разів. Це явище вчені з університетів Темпл та Вілланора назвали ефектом ілюзії правди.


Уявіть: ви десь посеред вулиці дорогою на роботу почули, що з наступного року вчительська заробітна плата зросте на 20%. Цю ж інформацію повторили сусідки по під’їзду, а також на педраді обговорювали ваші колеги. Скоріше за все це правда. Інакше б стільки людей не говорили про підвищення зарплат. Але чи перевірили ви цю інформацію в довірених джерелах? Скільки б людей не повторило повідомлення, воно не є правдивим, поки ви цього не доведете.


По-друге, люди схильні знаходити серед інформації саме ту, що буде підтверджувати їхню власну думку чи позицію. Це називається помилкою підтвердження, або ж підтверджувальним упередженням.


Наприклад, у школі ви стали свідками бійки двох учнів. Один із них уже неодноразово провокував інших на конфлікт. Інший же відмінник, представник школи на дебатних турнірах. Як думаєте, хто почав бійку? Підсвідомо ви вже знаєте відповідь: звісно, той, кого ви вважаєте дитиною зі складною поведінкою. Це не тільки «очевидний» висновок, він ще й підтверджує попередню поведінку цього учня. Але чи дійсно все так «очевидно»? Будь-які висновки можна робити лише після аналізу всіх фактів та думки обох сторін конфлікту.


Одна з причин помилки в тому, що з підтверджувальним упередженням нам легше оперувати всім обсягом інформації, яка потрапляє до нас у голову. Отриману інформацію ми будемо намагатися підлаштувати під уже наявні в мозку дані. І час зекономили, і місце на нашому «жорсткому диску». Це може працювати у двох напрямах: людина або буде вибірково запам’ятовувати інформацію, або ж інтерпретувати (тобто розуміти) її по-своєму.


Ефект від інформаційної бульбашки, або ж бульбашки фільтрів, — це обмежений інформаційний простір, де світ відповідає вашим уявленням про нього.


Скажімо, у вас є дві подруги у фейсбуці: одна виступає за впровадження Нової української школи, інша — проти. Якщо ви «за» НУШ, то будете лайкати та поширювати лише контент подруги, яка підтримує НУШ. А алгоритми мережі приберуть із вашої стрічки дописи подруги, яка проти НУШ. Ось ви й опинилися в інформаційній бульбашці, де всі новини тільки підтримують вашу думку.


А тепер поєднаємо усі когнітивні помилки та ефекти вище в одне. Якщо у вашій інформаційній бульбашці з’явиться фейкова інформація, в яку ви повірите суто через власні упередження, то ваша стрічка буде й далі повнитися неправдою. Кількість урешті переважить над якістю — і ви, певно, повірите у фейк.


Мозок може обманювати нас, тому важливо не забувати про критичне мислення та ставити під сумнів будь-яку інформацію, яку ми отримуємо. Навіть якщо вона здається очевидною.


Корисні покликання


 

Матеріали онлайн-курсу від «EdEra - студія онлайн освіти» «Години медіаграмотності»

Фото: Canva

63 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі